Боротьба з небезпечними рослинами

Вже другий рік поспіль за ініціативи Сергій Васильчук відділом екології управління економіки міста вирішується питання боротьби з борщівником. Щира подяка Віталію Герману та Олексію Хмилецькому за підтримку та оперативність підпорядкованих служб! Вивчаємо досвід місцевого самоврядування України з метою розробки програми боротьби з рослинами-шкідниками у місті Рівному.
https://7dniv.rv.ua/…/u-rivnomu-znovu-boriut-sia-z-borshch…/


Борщівни́к Сосно́вського (Heracleum sosnowskyi Manden.) —отруйна багаторічна рослина родини Окружкових (Apiaceae), в дикому вигляді поширена на Кавказі. Відноситься до інтродукованих в Україну, вважається карантинною рослиною[1], трапляється майже по всій території — на луках, по берегах річок, вздовж доріг, в лісосмугах. Борщівник Сосновського (H. sosnowskyi Manden.), нарівні з борщівником Мантегацці (H. mantegazzianum Manden.) та борщівником персидським (H. persicum Manden.) є активними інвазивними видами в Європі та Україні, проти яких розгорнута боротьба.

 Борщівник Сосновського – отруйна багаторічна рослина, яка належить до групи рослин, серед яких зустрічаються і не отруйні, які використовуються як корм для худоби, а також при приготуванні страв та для виготовлення лікарських засобів.

   Проте саме вид борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi) становить реальну загрозу для здоров’я, а часом і життя людини. Небезпека криється не лише в соці рослини, але і в його пилку, ароматі (запасі) і навіть росі.
   Росте дана рослина майже по всій території України – на луках, по берегах річок, вздовж доріг, в лісосмугах. Походить рослина з Кавказу, активно культивувалась на території колишнього СРСР з метою використання силосу для корму худоби. Проте згодом розростання та визрівання покинутого та акліматизованого борщівника стало тихою катастрофою в колишніх місцях вирощування через визрівання значної кількості насіння та його розповсюдження.
Незважаючи на те, що не всі борщівники містять фотосенсибілізуючі речовини, склад та дія їх може різнитись, борщівник Сосновського має токсичну дію на шкіру та часто його складно відрізнити від схожих представників суміжних видів.
Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки (фуранокумарини), при контакті зі шкірою викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання, в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з’являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.
В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ст.52 Псування  і забруднення сільськогосподарських земель

Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При роботі з рослиною потрібно дотримуватись ряду настанов:
   Попередження контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо тими частинами, що пустили на зламі сік. Він спричиняє опіки навіть на тильній поверхні долонь, де шкіра порівняно товста.
   Робота з рослиною (особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць.
   Попередження дітей про небезпечність рослини. Велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для зламування.
   Попередження використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг.
   Розміщення інформаційних бюлетенів у школах, базах відпочинку та в місцях значної вегетації борщівника.    

Якщо ж контакт з рослиною таки відбувся? Необхідно:

  • промити шкіру під проточною водою. Для цього використайте мило та м’яку губку, щоб змити отруйний сік;
  • якщо сік потрапив в очі чи рот, ретельно промийте ці ділянки впродовж 15-20 хвилин;
  • уникайте сонячних променів 2-3 дні, захищайте шкіру від прямих сонячних променів за допомогою одягу та парасольки;
  • якщо площа опіків велика, відчуваєте нестерпний біль, підвищення температури – зверніться за медичною допомогою!

Розпорядженням міського голови від 05.07.2019 № 680-р «Про вжиття заходів з небезпечними рослинами (борщівником Сосновського та амброзією полинолистою) визначено ряд заходів щодо боротьби з бур’яном.

11 липня 2019 року управлінням економіки міста під головуванням заступника міського голови О.Хмилецького проведено нараду з питання вжиття заходів боротьби з небезпечними рослинами.

Дане доручення:

  1. Провести обстеження та у разі виявлення небезпечних бур’янів (борщівника Сосновського та  амброзії полинолистої) на власних, прилеглих та закріплених територіях вжити практичних заходів із їх знищення шляхом систематичного скошування до періоду цвітіння і не пізніше 2-3 тижнів після першого скошування, підрізування коренів на глибині 5-10 см або методом хімічного обробітку із застосуванням пестицидів, що є зареєстровані у “Переліку пестицидів дозволених до використання  в Україні”.
  2. Власникам (орендарям), забудовникам земельних ділянок, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, будинковим комітетам, житлово-будівельним кооперативам, управляючим компаніям не допускати забур’янення в межах прибудинкових, власних та закріплених територій, при виявленні небезпечних бур’янів забезпечити їх знищення.
  3. Управлінню житлово-комунального господарства, управлінню освіти, управлінню охорони здоров’я, голові ради голів ОСББ: зміст Доручення довести до відома та виконання підвідомчим (підпорядкованим) підприємствам.