Екологічний податок

ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКОПОДАТКУ

У розвинутих країнах світу введення екологічного податку зумовлене потребою часткової компенсації негативного впливу на довкілля небезпечних факторів, що виникають у процесі діяльності суб’єктів господарювання. У зв’язку з тим, що такий вплив є об’єктивно неминучим, передбачено економічне стимулювання суб’єктів господарювання до скорочення забруднення навколишнього середовища.

Упровадження в 1992 році збору за забруднення в Україні обґрунтовувалося необхідністю акумулювати кошти для заміщення використаних природних ресурсів. Але відрахування до спеціальних фондів охорони довкілля почали здійснювати лише з 2006 року.

Пам’ятаймо, що до прийняття ПКУ у 2011 році екологічні податки в Україні називалися зборами за забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування екологічного податку» від 24 грудня 2015 року № 918-VIII, до спеціального фонду місцевих бюджетів має надходити 55 % екологічного податку, з яких 25 % — кошти міського бюджету, 30 % — обласного бюджету.

Тож з усіх зовнішніх джерел фінансування екологічних проектів найреалістичнішим джерелом є місцеві екологічні фонди.

Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів можна використовувати тільки для фінансового забезпечення реалізації природоохоронних заходів.

ВАЖЛИВО!

Відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) у разі якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Тобто суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.