Учасники Круглого столу, який відбувся 11.12.2019 конструктивно обговорили нагальні проблеми та завдяки спільній роботі із науковцями, експертами та провідними фахівцями з питань економіки та фінансів ухвалили рішення:
І. Відмітити, що лише тристоронній діалог бізнесу, влади та громадськості є дієвим інструментом для обговорення актуальних проблем бізнесу, які впливають на здійснення підприємницької діяльності, як важливого фактору сталого економічного розвитку. Без такого діалогу та реального врахування позиції бізнесу неможливе створення та розвиток ефективної системи оподаткування в Україні. Разом з тим, учасники Круглого столу стурбовані відсутністю на сьогоднішній день узгодженої з бізнесом позиції влади щодо проведення системної податкової реформи, направленої на створення сприятливих стабільних умов для ведення підприємницької діяльності та підвищення інвестиційної привабливості країни, детінізації економіки, викорінення корупції.
ІІ. Певна частина підприємницької спільноти висловлює підтримку «РРО-ізації» внаслідок розуміння того, що фіскалізація торгівлі та надання послуг в Україні суттєво відстає не лише від розвинених країн світу, а й від найменш розвинених країн Європи. Міжнародна практика підтверджує, що запровадження РРО дає інструмент раціональності сплати податків, а саме: відновлення справедливості в оподаткуванні завдяки відміні преференцій для вибраних та закриттю існуючих схем виведення для несумлінних платників, легкості адміністрування. Зокрема, підприємці, які вже працюють з фіскальними чеками, “в білу” – досить позитивно сприйняли ідею про електронні РРО, оскільки переваги для власників бізнесу очевидні.
ІІІ. Більшість підприємців Рівного з пересторогою ставляться до тотального контролю готівки через касові апарати, оскільки останні законодавчі зміни, не узгоджені з підприємницькою спільнотою, містять низку норм, які можуть вкрай негативно вплинути на український бізнес та викликають занепокоєння в учасників реального сектору економіки. Зокрема, необхідно зважати на вкрай негативне сприйняття безпосередньо представниками малого підприємництва нововведень в частині РРО. На їх думку, значне розширення фіскалізації без розробки детальних механізмів стримувань і противаг, лише суттєво збільшить корупційні ризики, зробить мало ефективним механізм кешбеку та унеможливить реформу податкової служби в напрямку створення сервісного органу. Адже внаслідок корупційної складової навіть існуючі механізми поточної фіскалізації дають вкрай низькі результати. Про це свідчить вже фіскалізована торгівля нафтопродуктами, побутовою технікою, де у тіні все ще залишається від 25 до 40% ринку. Навіть за визначенням міжнародних експертів, масова фіскалізація не є панацеєю у боротьбі з контрафактною продукцією і ніяким чином не впливає на рівень зменшення показників «сірого» імпорту, чим мотивує влада прийняття РРО-нововведень. Збільшення контролюючих інструментів не дає сталих позитивних результатів і може бути ефективною тільки тоді, коли РРО стануть частиною комплексної стратегії покращення адміністрування ведення бізнесу, що чітко визначає ризики для різних типів платників податків і передбачає впровадження комплексу заходів щодо зниження цих ризиків. Наприклад, не дивлячись на те, що здійснено суттєвий крок до появи цифрових касових апаратів, однак на момент вступу в дію нових правил чимало підприємців будуть змушені купувати ще старі апарати і збільшувати свої витрати на адміністрування. Бізнес наголошує на тому, що надто широка фіскалізація – всіх платників 2 та 3 груп платників податків значно підвищує бар’єри для входження в бізнес, особливо в найдрібніший. При цьому, загальні витрати для малого та мікро-бізнесу (не враховуючи витрат бюджету на контроль) у кілька разів перевищують фіскальний ефект. Вищою стає вартість ведення бізнесу.
ІУ. Експертне середовище та представники мікропідприємництва і малого підприємництва одностайні у висновках щодо невідповідності сьогоднішнім реаліям граничних порогів доходів для всіх груп спрощеної системи оподаткування. Навіть елементарні підрахунки показують, що лише на виплату середньої заробітної плати з нарахуваннями ЄСВ та військового збору для десяти найманих працівників необхідно витратити близько півтора мільйони гривень (12 міс.х10000грн. х10чол. х 22%). З врахуванням накладних витрат (оренда, комунальні витрати та зв’язок, логістика, послуги банку, РРО обслуговування та ін..) сума витрат досягне 2 млн. грн. Навіть при середньому розмірі торгової націнки ( рентабельності) на рівні 30% розмір граничного обсягу доходу протягом календарного року для платників податків другої групи має складати не менше 10 млн. грн.. Без збільшення розміру граничного обсягу доходу тотальна фіскалізація призведе фактично до знищення спрощеної системи оподаткування. А саме це категорично не сприймається мікробізнесом.
У. Зметою детінізації доходів та зменшення негативного впливу РРО-ізації бізнес виходить з пропозицією встановити фіксовану ставку єдиного податку для2-3 груп у розмірі 2% від доходів для новостворених СПД протягом першого року здійснення діяльності та 3%, починаючи з наступного року здійснення діяльності.
УІ. Бізнес наполягає на тому, що після прийняття законів №128-IX та №129-IX виникла низка проблем, які необхідно терміново врегулювати у найближчі місяці. Ключові проблеми цих Законів – надто широка фіскалізація мікропідприємців, неузгодженості у питаннях дистанційної торгівлі, ведення товарного обліку при використанні РРО. Закони в такому вигляді можуть спровокувати виключно збільшення випадків перевірок та застосування до легальних суб’єктів господарювання фінансових санкцій за результатами численної кількості перевірок. В умовах тотальної фіскалізації не працюватиме механізм кешбеку, адже доведеться охопити перевірками більше мільйона суб’єктів підприємництва, включаючи найдрібніші, що призведе до колапсу системи та зробить неефективними зусилля з контролю за роздрібним продажем.
Найскладніш питання – сфера застосування реєстраторів розрахункових операцій та визначення переліку видів діяльності, які провадяться без їх застосування.
На думку експертів, науковців, представників бізнесу, для вирішення проблемних питань у прийнятих законах необхідно врегулювати наступне:
1. Підвищити граничні пороги доходу для всіх груп спрощеної системи оподаткування, застосувавши відповідні критерії класифікації суб’єктів господарювання, що визначені ст. 55 Господарського Кодексу України
2. Напрацювати способи вирішення проблемних питань щодо пом’якшення відповідальності ФОП за порушення правил застосування РРО та встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО.
3. Передбачити з жовтня по грудень 2020 року тестовий режим впровадження РРО для підприємців, які знаходяться на спрощеній системі 2-4 групи, при цьому спочатку запустити нову систему реєстрації розрахункових операцій, налагодити роботу цієї нової системи, впевнитися у її працездатності і ефективності для держави та зручності для бізнесу і лише після цього розширювати коло обов’язкового застосування цих пристроїв із застосовуванням штрафних санкцій за РРО – порушення.
4. Вирішити неузгодженість норм законів по веденню товарного обліку, дистанційної торгівлі та товарних позицій у програмні РРО, для чого необхідно Мінфіну підготувати проект наказу (узагальнюючу податкову консультацію) з обов’язковим дотриманням процедури громадського обговорення з бізнесом яким :
– затвердити порядок видачі суб’єктами мікро- та малого підприємництва розрахункових документів (фіскальних чеків) при продажі товарів дистанційним способом та можливого касового розриву у такому випадку, а також при розрахунку з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця;
– врегулювати питання щодо позбавлення необхідності: ведення обліку товарних запасів та бухгалтерського обліку суб’єктами мікро- та малого підприємництва; обов’язкової наявності у таких суб’єктів господарювання первинних документів походження продукції з урахуванням змін у законодавстві;
– спростити внесення інформації про товари в РРО, зокрема в програмний, а також зменшення обсягу інформації про товар у фіскальному чеку шляхом введення агрегованих товарних позицій (та можливість внесення інформації про товар у момент продажу товару).
Схвалено
учасниками Круглого столу
11.12.2019 року
