Боротьба з небезпечними рослинами

Розпорядження міського голови від 17.06.2022 № 516-р «Про вжиття заходів боротьби з небезпечними рослинами (борщівником Сосновського та амброзією полинолистою)»

Методи локалізації та знищення популяції борщівника Сосновського

Борщівник Сосновського («ведмежа лапа», «помста Сталіна», «окупант») – багаторічна рослина родини зончастих із 2-5 річним циклом розвитку. Оскільки довжина листків борщівника часто сягає 2 м, інколи буває до 3,5 м, відповідно з’явилася народна назва «гераклова трава». З центральної бруньки на 3-5 році життя, рідше – на 2-3 утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає.

В середньому одна рослина виробляє близько 20 тисяч насінин. Якась частина з них розноситься по окрузі тваринами і людьми, але основна маса залишається і сходить поблизу материнської рослини, не залишаючи сусідам ані єдиного шансу на виживання. Вважається, що наступний рік після дозрівання з нового насіння проростає приблизно половина. Ті, що залишились у ґрунті і не проросли, зберігають схожість 5 років і навіть довше.

При виявленні борщівника на подвір’ї чи на громадській території (парк, сквер, біля спортивного чи дитячого майданчика) бур’ян знищують механічним методом (скошування або викопування коренів бур’янів на глибину 8-12 см). Більш ефективним буде підкопування рослин, так як після цього вони більше не відростають. Рослини борщівника Сосновського повністю відмирають після плодоношення. Скосивши бур’ян до плодоношення, борщівник рік за роком, до 12 років, може проростати знову і знову з одного і того ж кореня.

Для знищення великих масивів борщівника Сосновського, на ділянках, де дозволяють санітарні норми, можна застосувати хімічний метод знищення злісного бур’яну гербіцидами. Найбільш ефективний цей метод проявляє себе при висоті борщівника до 0,5 м. Коли з якихось причин не вдалося вчасно провести захисні обробки, борщівник скошують, а після відростання першої пари справжніх листків обробляють гербіцидами. Такі обробки проводять два-три рази на сезон. Застосування гербіцидів проводиться відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Система хімічних захисних заходів для контролю борщівника Сосновського

Схема № 1

Схема № 2

Схема № 3

Застосування одного з препаратів на основі Гліфосат, 360 г/л, норма витрати 5-6 л/га + Сульфурон-метилу (калієва сіль), норма витрати 150 г/га

Бакова суміш

Дикамби, 480 г/л (Банвел або Дикамба, норма витрати 0,5 л/га) + Гліфосат, 360 г/л, норма витрати 3,5-5,0 л/га

Бакова суміш

Метсульфурон-метил (магнум, 600 г/кг), норма витрати 10 г/га + Гліфосат, 360 г/л, норма витрати 3-6 л/га

Для захисту від борщівника застосовують один з гербіцидів: Агрітокс, в.р. 4 л/га (випасання худоби та скошування трав не раніше 40 діб після обробки), Аргумент, в.р. 6 л/га, Гліфоган 480, в.р. 6-10 л/га, Клінік Макс, в.р.к. 1,5-4 л/га, Отаман, в.р.6 л/га, Рауль, в.р. 2,0-5,0 л/га, Раундап Макс, в.р. 4-8 л/га, Торнадо, в.р. 6 л/га, Ураган Форте 500SL, в.р.к. 4 л/га (забороняється випасання худоби та заготівля сіна у зоні 300 м від оброблених територій протягом 15 діб; забороняється обробка земель несільськогосподарського використання на відстані менше 300 м від місць постійного перебування людей.

 

Інформація надана Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області

Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.) — отруйна багаторічна рослина родини Окружкових (Apiaceae), в дикому вигляді поширена на Кавказі. Відноситься до інтродукованих в Україну, вважається карантинною рослиною[1], трапляється майже по всій території — на луках, по берегах річок, вздовж доріг, в лісосмугах. Борщівник Сосновського (H. sosnowskyi Manden.), нарівні з борщівником Мантегацці (H. mantegazzianum Manden.) та борщівником персидським (H. persicum Manden.) є активними інвазивними видами в Європі та Україні, проти яких розгорнута боротьба.

Борщівник Сосновського – отруйна багаторічна рослина, яка належить до групи рослин, серед яких зустрічаються і не отруйні, які використовуються як корм для худоби, а також при приготуванні страв та для виготовлення лікарських засобів.

Проте саме вид борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi) становить реальну загрозу для здоров’я, а часом і життя людини. Небезпека криється не лише в соці рослини, але і в його пилку, ароматі (запасі) і навіть росі.
Росте дана рослина майже по всій території України – на луках, по берегах річок, вздовж доріг, в лісосмугах. Походить рослина з Кавказу, активно культивувалась на території колишнього СРСР з метою використання силосу для корму худоби. Проте згодом розростання та визрівання покинутого та акліматизованого борщівника стало тихою катастрофою в колишніх місцях вирощування через визрівання значної кількості насіння та його розповсюдження.
Незважаючи на те, що не всі борщівники містять фотосенсибілізуючі речовини, склад та дія їх може різнитись, борщівник Сосновського має токсичну дію на шкіру та часто його складно відрізнити від схожих представників суміжних видів.
Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки (фуранокумарини), при контакті зі шкірою викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання, в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з’являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.
В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ст.52 Псування  і забруднення сільськогосподарських земель

Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При роботі з рослиною потрібно дотримуватись ряду настанов:
Попередження контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо тими частинами, що пустили на зламі сік. Він спричиняє опіки навіть на тильній поверхні долонь, де шкіра порівняно товста.
Робота з рослиною (особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць.
Попередження дітей про небезпечність рослини. Велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для зламування.
Попередження використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг.
Розміщення інформаційних бюлетенів у школах, базах відпочинку та в місцях значної вегетації борщівника.    

Якщо ж контакт з рослиною таки відбувся? Необхідно:

  • промити шкіру під проточною водою. Для цього використайте мило та м’яку губку, щоб змити отруйний сік;
  • якщо сік потрапив в очі чи рот, ретельно промийте ці ділянки впродовж 15-20 хвилин;
  • уникайте сонячних променів 2-3 дні, захищайте шкіру від прямих сонячних променів за допомогою одягу та парасольки;
  • якщо площа опіків велика, відчуваєте нестерпний біль, підвищення температури – зверніться за медичною допомогою!

Популярні послуги

Громаді