Еколого-пропагандистська діяльність

Бомба уповільненої дії. Сучасний стан та перспективи  Рівненського сміттєзвалювального полігону

Методи поводження з відходами в Україні

За оцінками спеціалістів, загальні обсяги щорічного накопичення відходів в Україні з населенням понад 41 мільйон чоловік утричі більші за відповідні сумарні результати життєдіяльності 400 мільйонного населення країн Західної Європи. У той же час наші питомі показники утворення ТПВ на душу населення тотожні європейським і становлять 300-500 кг на рік. Чому так відбувається?

Вся справа у тому, що в розвинутих західноєвропейських країнах майже всі тверді побутові відходи переробляються, на відміну від України, де 96-100 % ТПВ заскладовується на сміттєзвалищах. Механічне сортування ТПВ технічно складне і в Україні воно не знаходить широкого застосування. Пряма переробка або спалювання величезних кількостей відходів технічно досить проблематична, екологічно небезпечна і економічно неефективна. Домінуючим методом поводження з побутовими відходами було і залишається розміщення та захоронення ТПВ на сміттєзвалищах і спеціальних полігонах, що сприяє посиленню екологічних загроз. Офіційних сміттєзвалищ та полігонів в нашій державі шість тисяч, загальною площею близько 9 тис. га, а є ще несанкціоновані, загальна кількість яких, згідно підрахунку експертів, становить понад 30 тисяч.

І проблема не лише в тому, що сміттєзвалища займають надто великі території. У таких умовах органічні відходи піддаються інтенсивному біологічному розкладанню, яке супроводжується виділенням звалищного газу. Макрокомпонентами звалищного газу є метан (CH4) і діоксид вуглецю (CO2), їх співвідношення може змінюватися від 40-70 % до 30-60 % відповідно. Метан є одним з шести найнебезпечніших газів, що може порушувати озоновий шар та викликати парниковий ефект. Крім того, внаслідок накопичення на полігонах матеріалів, які довго розкладаються, виділяються токсини, що забруднюють не тільки повітря, а й ґрунти, та воду.

Рівненський міський сміттєзвалювальний полігон сьогодні

На превеликий жаль, єдине, про що турбується житель рівненської багатоповерхівки, щоб сміття скоріше вивезли і воно безслідно зникло з його подвір’я. У більшості випадків так і відбувається, адже у місті Рівному сортується лише 4 % деяких фракцій ТПВ, 96 % утворених відходів знаходять свій останній притулок на єдиному сміттєзвалювальному полігоні, розташованому на землях Шпанівської сільської ради.

Рівненський сміттєзвалювальний полігон почали експлуатувати в 1959 році, а сьогодні він займає площу 21,15 га, де станом на 01.01.2022 захоронено 5 905,4 тис. т твердих побутових відходів. Балансоутримувач полігону – КАТП-1728. На початковому етапі це був глибочезний яр, який тепер повністю засипано сміттям, що залягає на полігоні на глибині від 5 до 40 метрів. Все заскладоване сміття постійно пересипається землею. Після цього під його шаром відбувається природний процес гниття. Полігон не має екрану, що акумулює токсичний фільтрат, тому потребує якнайшвидшої реконструкції, оскільки є з екологічної точки зору “бомбою уповільненої дії”.
Тому варто усвідомити всю серйозність наслідків для життя та здоров’я населення від сусідства з Рівненським сміттєзвалювальним полігоном:

  • самозаймання;

У літній період часто виникають стихійні і досить масштабні пожежі, які за певних погодних умов можуть розповсюдитись на житлову забудову, що вже майже впритул наблизилась до полігону. Окрім загрози займання для розташованих поряд будинків, це також потужне джерело отруйних речовин для людей. При горінні сміття виділяються цілий букет канцерогенів та мутагенів, що підвищують ризик розвитку ракових пухлин, безпліддя. Жінки, що проживають в радіусі 1 милі (1,6 км) від звалища, мають на 12 % більшу ймовірність народити хвору дитину.

  • розповсюдження інфекційних хвороб;

Сміттєзвалювальний полігон є приманкою для комах, гризунів, безпритульних тварин, що безконтрольно там розмножуються та стають розповсюджувачами інфекцій.

  • забруднення підземних вод;

Стічні води та атмосферні опади на території звалища перетворюються на так званий «звалищний фільтрат», що може потрапити у підземні водні горизонти.

  • звалищний газ;

Виділення звалищного газу у складі метану та вуглекислого газу безпосередньо мають вплив впливають на глобальну зміну клімату.

Розрахунковий термін експлуатації полігону відповідно до паспорту місця видалення відходів, розробленого ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» системи Мінрегіонбуду – 2028 рік. Часу для втілення позитивних змін в сфері поводження з відходами залишилось небагато.

Невдачі, перспективи та втілені проєкти на Рівненському сміттєзвалювальному полігоні

У 2013 році на полігоні відкрили сміттєпереробний завод, на якому процес переробки побутових відходів повністю механізований та відбувається із застосуванням найсучасніших технологій згідно Європейських екологічних стандартів. Це був перший в Україні сміттєпереробний завод, продукція якого мала б замінити природний газ при промисловому виробництві цементу на “Волинь-цемент” філія ПрАТ “Дікергофф цемент Україна”. Планувалося, що новий сміттєпереробний завод перероблятиме відходи не лише з м. Рівного, але і з сусідніх областей та забезпечить “Волинь-цемент” альтернативним паливом у вигляді сортованих побутових відходів. Проте, через законодавчі колізії та незадовільну якість сировини, що потрапляла на переробку, на сьогодні робота сміттєпереробного заводу призупинена. В подальшому запустити роботу такого заводу буде доцільно, коли частка відсортованої сировини зросте хоча б до 10-15 %.

З метою зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу шляхом перетворення газів, що утворюються в товщі відходів полігону, в електричну енергію. встановлена перша в Рівненській області біогазова станція з переробки метану. Щорічний видобуток біогазу становить 2,5-4 млн м3, що дозволяє виробити понад 4 млн кВт·год. електроенергії на рік.

За кошти громадського бюджету та власні кошти КАТП-1728 на полігоні стартував проєкт з впровадження комплексної технології компостування опалого листя з використанням каліфорнійського черв’яка. Розробка належить науковцям Національного університету водного господарства та природокористування. Збір листя здійснюється силами КАТП-1728 та іншими комунальними структурами.

У 2021 році місто Рівне отримало декілька пропозицій від потенційних інвесторів щодо реалізації проєктів з будівництва сміттєпереробних заводів, у тому числі запуск переробки органіки та сортування вторсировини.

1 – неактивна лінія сортування та виробництва РДФ-палива

2 – експериментальна станція компостування харчових та садових відходів

3 біогазова станція з переробки метану

Старт реформи поводження з відходами у Рівненській міській територіальній громаді

Щоб комплексно вирішити сміттєву проблему в громаді необхідно об’єднати зусилля влади і бізнесу та кардинально змінити підходи населення до поводження зі сміттям. Тому, запровадження роздільного збору твердих побутових відходів є необхідною умовою для екологічної складової життя.

На щастя, перші кроки до цивілізованого поводження з відходами у Рівненській міській територіальній громаді вже зроблені. За ініціативи управління економіки міста даний старт «Сміттєвій реформі». Зокрема, були проведені дослідження ресурсного потенціалу Рівненської міської територіальної громади у сфері поводження з відходами із залученням експертів Центру утилізації відходів GreenAge (м. Київ). Визначено сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку у даному напрямі. Проведено особисті зустрічі з усіма ключовими стейкхолдерами реформи: представниками органів місцевого самоврядування, комунальними підприємствами, головами ОСББ, приватними суб’єктами-утворювачами відходів, сортувальниками, переробниками, виробниками обладнання, громадськими діячами тощо. Інформація збиралася у формі особистих зустрічей та онлайн-опитувань.

Розроблено рекомендації щодо запуску ринку сортування та переробки відходів на території громади, що увійшли до загального звіту – Дорожньої карти реформи поводження з відходами «Рівненська громада без сміття 2030». Публічна презентація звіту відбулася 21 грудня 2021 року в рамках «Депутатського дня».

Першим етапом на шляху до вирішення надзвичайно актуальної для громади проблеми поводження з відходами є розроблення місцевої програми поводження з відходами.

Популярні послуги

Громаді