Досить часто весняною та осінньою порою спостерігається погіршення якості повітря в містах і селах. Через спалювання сухої рослинності та опалого листя повітря стає важким і гірким та, відповідно, небезпечним для здоров’я. І скільки б не говорили про небезпеку і штрафи – щороку ситуація повторюється.
Суть проблеми
Шкода здоров’ю людини та економічні втрати
При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини алергічні реакції та онкологічні захворювання. Додаткова проблема полягає у тому, що із бадиллям та опалим листям, як правило горить і безліч іншого сміття, не завжди органічного, як от полієтиленові пакети, упаковка тощо. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП. Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
Руйнація грунтового покриву та рослинного світу
Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони втрачаються і від утворюваних при горінні важких металів. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту. Тож земля, на якій спалюють траву чи бадилля, повністю відновлюється лише через 5-6 років.
Шкода іншим живим організмам та лісові пожежі
В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени, ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні. Спалювання трави може стати причиною масштабних лісових пожеж, у яких гинуть не лише рослини, а й тварини, плазуни, птахи, комахи, мікроорганізми. Усі вони є важливою складовою частиною нормальної екосистеми. Відомі випадки, коли полум’я із вогнища, в якому згоріло сухе бадилля, перекидалося на будівлі, гинули люди.
Альтернативний спосіб вирішення проблеми
Утилізовувати опале листя, сухі рослинні та органічні відходи варто шляхом компостування. Компостуючи органіку та листя, відпадає потреба її спалювати або вивозити на сміттєвий полігон. Найбільша шкода органіки – коли вона потрапляє на сміттєзвалище, змішується з загальною масою відходів, що призводить до гниття та утворення токсичного фільтрату. Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не потрапляє пряме сонячне проміння. Орієнтовні розміри компостної купи становлять – 1 × 1,5 м. Ділянку необхідно вичистити від дерну та трави, по периметру встановити загорожу, залишивши достатньо місця для підходу. Зазвичай, компост “достигає” за 3-6 місяців після того, як роботу з ним розпочато. На цей час компост стає темним та пухким матеріалом. Компостування є природнім видом перебігу органічних речовин, який допомагає зменшити щільність ґрунту та ерозію. Коли листя компостується разом з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом. Ідеальним варіантом є компостування лише опалого листя, але такі матеріали як трава, гній, лушпиння картоплі та інших овочів і фруктів, харчові відходи також підходять для компостування. Варто робити декілька компостних ям: перша наповнюється і там розпочався процес ферментативного розпаду органічних речовин, починаємо використовувати другу яму. На початок весни готовим добривом є продукти першої ями, а в травні-червні вже можна використовувати як добриво вміст другої компостної ями. Технологію також можна впроваджувати на базі компостерів, які зроблені зі спеціального полімерного матеріалу, що добре зберігає тепло навіть взимку. З метою прискорення природного процесу розщеплення, можна додавати у компостні ями та полімерні компостери різноманітні бактерії або каліфорнійські черв’яки. Завдяки черв’якам за півроку на поверхні ґрунту утворюється біогумус.
Відповідальність за протиправні дії в сфері пожежної безпеки та природоохоронного законодавства
Департаментом муніципальної варти Рівненської міської ради здійснюється контроль за дотриманням Правил благоустрою міста Рівного. Відповідно до п. 9.17.5 Правил благоустрою міста Рівного на території об’єктів благоустрою забороняється спалювання сухої рослинності, розпалювання багаття та порушення інших правил території загального призначення (парки, сквери, пляжі), здійснення дій, що призводять до порушень пожежної безпеки.
У разі встановлення порушення п. 9.17.5 Правил благоустрою, винні особи притягаються до відповідальності за ст. 152 КУпАП, за що передбачено накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1 360 грн) і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1 700 грн). За інформацією поліції Рівненської області у 2021 році за цією статтею складено 156 адмінпротоколів, які стосувалися не лише паліїв.
Статтею 77-1 КУпАП “Самовільне випалювання рослинності або її залишків” передбачає штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади. Розмір штрафу для громадян становить 3 060-6 120 грн, для посадових осіб – 15 300-21 420 грн. Закон передбачає, що протоколи за цією статтею має право складати громадський інспектор з охорони довкілля. У 2021 році за цією статтею у поліції Рівненської області зареєстровано одне кримінальне провадження, що на даний час закрите.
Стаття 245 Кримінального кодексу України: знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються штрафом від 91 800 до 153 000 грн або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років; або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Стан забруднення атмосферного повітря у місті Рівному за допомогою інструменту громадського моніторингу якості повітря EcoCity
Пости громадського моніторингу якості повітря – це сучасні інструменти оцінки повітря, дозволяють оперативно дізнаватися інформацію про стан повітря, показують достовірні дані за кількома основними забруднювальними речовинами у режимі реального часу.
За допомогою постів громадського моніторингу EcoCity на спеціальний сайт онлайн-карт надходить інформація про рівень забруднення атмосферного повітря в тому чи іншому районі міста, що дозволяє приймати рішення щодо безпечності перебування на вулиці вразливим/не вразливим групам населення.
Пости громадського моніторингу (4 одиниці), що розташовані у місті Рівному, вимірюють основні забруднювальні речовини: дрібнодисперсний пил (РМ 10 та РМ 2.5), чадний газ (CO), оксид азоту (NO2), аміак (NH3) та озон (O3), формальдегід.
Дізнатися рівень забруднення атмосферного повітря у місті Рівному в режимі реального часу (карта моніторингу якості повітря постами громадського моніторингу EcoCity у м. Рівному):
https://eco-city.org.ua/?zoom=15&lat=50.615830&lng=26.249825&station=1671&random=2714317
Детальна інформація щодо впровадження системи громадського моніторингу якості повітря знаходиться на сайті ГО «Екоклуб»:
https://ecoclubrivne.org/air_monitoring_public/
Європейський досвід
В розвинутих європейських країнах такої проблеми не існує, адже там опале листя – справжнє золото під ногами, з якого «роблять гроші». Для прикладу, в Європі працюють спеціалізовані заводи, де опале листя за допомогою стиснення перетворюється на поліна, брикети для отримання газу, які цілком придатні для спалювання в камінах. Крім того, в Європі застосовуються інші методи поводження з сухою рослинністю, такі як: утилізація на полігонах твердих побутових відходів шляхом переорювання листя з ґрунтом, спалення на сміттєспалювальних заводах, обладнаних комплексною системою очистки диму.
